Історія села

 

Про  почуття  свої  не  думав  я ніколи,

Бо певен, що у цім потреби  не  було,

Адже  з  дитячих  літ люблю  тут  кожне поле

І  наш Берестівець – між  вербами  село..

                                                              Григорій Савчук

 

         Село має  просту назву Берестівець. Розташоване воно за 15 км. на  північ районного центру м. Умань та за 10 км від залізничної станції  Яроватка. Площа населеного пункту 337 га.

         Перші письмові згадки про село датуються початком ХVІІ століття.

         У сімдесятих роках минулого століття на берегах річки Ревуха, що  протікає поряд з селом, при виконанні земляних робіт на глибині приблизно  двох метрів було виявлено стоянку трипільців.

         Існує дві легенди утворення назви с. Берестівець: перша - через  переселенців з Волині, де збереглось багато містечок та сіл з однойменною назвою (Берестечко, Берестівець) та друга – через переваження породи береста в лісових хащах, що давали схованку населенню в момент  небезпеки, та й ліс цей називався в ті часи Берестівчик.

         Згадки про населення Берестівця живуть ще з часів монголо-татарської навали (середина ХІІІ ст.). Рятуючись від завойовників, поселенці тікали у західному напрямку і знаходили притулок у лісових хащах, де копали землянки–сховища і рятували жінок та дітей.

         У 1913 році в Берестівці налічувалось 242 двори і мешкало в них 1839  осіб (958 чол. і 881 жін.). В т. ч. 2 двори належало духовенству, якого тоді  жило в селі 11 осіб; 6 дворів «воєнних» з населенням 41 особа; 231 двір  селянський з кількістю мешканців 1778 осіб і 3 двори європейського  населення містили 9 осіб. Парафіяни утримували церковнопарафіяльну  школу, яка була відкрита в 1861 році, в 1913 році мала 95 учнів.

         Як і вся Україна с. Берестівець пережило революцію і колективізацію, голодомор і війну, період післявоєнного становлення і соціалізму. Була і трагедія, спричинена одним із найстрашніших ворогів природи – вогнем, яка досі увіковічена пам’ятним знаком у вигляді хреста.

         Величезна пожежа в червні 1901 року спричинила великі збитки селянам: за півдня згоріло 90 хат, вигоріло дві вулиці.

         Радянська влада в селі була встановлена в 1920 році.

Гірка доля трагічного 1933 року – року смертельних жнив штучного  голодомору не оминула с. Берестівець. В цей  період  загинуло  від  голоду  понад 808 берестівчан. Село  втратило  майже  кожного  третього  жителя.      

         В  пам'ять  про  загиблих  в  період  голодомору  з  ініціативи   колишнього  голови  ради  ветеранів села  Ніженського  В. Я. та члена ради Худолія О. Г. в 1990 році за кошти жителів села побудований пам’ятний знак, який і досі нагадує нам про ті жахіття, що випали на долю наших предків.

         Докладніше з історією села Берестівець можна ознайомитись на сторінках трьох книг місцевого літописця Байди Сергія Івановича, які були видні за сприяння депутата районної ради, директора ТОВ «Берестівець» Чекаленка Василя Івановича.